Завантаження. Будь ласка, зачекайте...
Хто з нас ніколи не «марив наяву»? Цей стан досить приємний. .Ми бачимо себе так, ніби робимо щось незвичайне, наприклад, насолоджуємося великим тріумфом, або доводимо до кінця щось дуже для нас бажане, або купуємо річ, про яку давно мріяли.
Сон наяву — це одна з форм сновидіння, тільки вона виникає тоді, коли ми не спимо, а звичайні сни бувають вночі, коли ми спимо. Ось і вся різниця. Але обидва ці явища трапляються тоді, коли людина розслаблена настільки, що те, що відбувається, навколо, для неї не існує. її думки можуть понестися куди їм заманеться.
Якби ми спробували зібрати описи всіх забобон, пов'язаних зі сновидіннями, які існували в різних народів у різні часи, то заповнили б ними цілу бібліотеку! Велика частина цих забобонів приписує снам певне значення, у тому числі і значення пророцтва.
І не тільки первісні люди вірили в те, що сни передбачають майбутнє. У Європі існували віщуни, які стверджували, що можуть передбачати майбутнє людини за її снами. Мало того, визначення майбутнього за снами в античні часи було окремим видом науки й називалося «онейромантією». Ця назва утворена від грецького слова «онейрос», що означає «сон».
Почнемо з того, що не є причиною наших снів. Наші сни не приходять з «іншого світу». Це не послання із якогось зовнішнього джерела. Вони також не є й поглядом у майбутнє, тобто нічого не передбачають.
Усі наші сни якимось чином пов'язані з нашими емоціями, страхами, пристрасними бажаннями, потребами, спогадами. Але вплинути на них може й щось іззовні.
Усі ми знаємо, що значить для нас сон. Він відновлює нашу енергію та допомагає нам знову відчути себе бадьорими. Сон украй необхідний нашим стомленим органам і тканинам.
Дивно, що наука все ж таки не може точно пояснити, як протікає процес сну. Вважається, що в глибині мозку є дуже складна ділянка, відома як «центр сну». Цей центр регулюється кров'ю. Протягом дня в результаті діяльності нервів і м'язів у кров виділяється кальцій. Саме він, зрештою, й стимулює роботу центру сну, й ми засинаємо.
Втому можна вважати одним з видів отруєння. Коли м'язи нашого організму виконують якусь роботу, вони виробляють молочну кислоту. Якщо видалити з втомленого м'яза молочну кислоту, то ми одразу ж зможемо знову приступити до роботи!
Під час м'язової діяльності організм виробляє й іншу речовину, відому під назвою токсину втомленості, або кенотоксину. Кров розносить його по організму, й тому сам м'яз, усе тіло, а особливо мозок, відчувають втому.
Коли нам хочеться пити, але нічим задовольнити це бажання, ми так дуже страждаємо, що не можемо думати ні про що інше. Усім нам доводиться час від часу відчувати спрагу, але уявіть собі, як це відчувати її протягом багатьох днів. Якщо людині буває зовсім нічого пити протягом трьох тижнів, вона помирає. Наш організм постійно потребує відновлення свого запасу рідини, і це при тому, що вода складає від 50 до 60 відсотків нашої ваги! Дійсно, протягом дня середня доросла людина втрачає приблизно дві третини літра рідини з потом і виділяє близько літра рідини, коли позбавляється від відходів. З іншого боку, незалежно від того, п'ємо ми чи їмо, ми поглинаємо воду, оскільки при засвоєнні їжі одержуємо з неї майже третину літра рідини на день. Але цього недостатньо для збереження необхідного для організму водного балансу. Спрага — це сигнал нашого організму про те, що йому необхідно більше води.
Тіло людини містить близько 47 літрів рідини. Виявляється, в багатьох наших органах на диво багато води. Наприклад, м'язи складаються з води на 75%, печінка — на 70%, мозок — на 79%, а нирки — на 83%!
Насправді рідина в нашому організмі — це не чиста вода, а сольовий розчин. Чому це так? За однією науковою теорією, всі тварини, що живуть на землі, і людина також, — нащадки організмів, які вперше з'явилися й довгий час жили в морі. Рідина тіла цих істот була морською водою.
Наше тіло можна вважати «топкою», яка постійно працює. їжа, яку ми споживаємо, — це «паливо», яке організм «спалює». Щодня в організмі «згоряє» 2500 калорій. Цього достатньо, щоб довести до кипіння 23 літри води! Що відбувається з усім цим теплом в організмі? Якби в тілі не було температурних регуляторів, ми, напевно, відчували б себе паровими котлами. Але, як відомо, температура нашого тіла утримується на середній позначці 37 градусів за Цельсієм, якщо тільки ми не хворі.
Сьогодні кожна людина уважно стежить за своєю вагою. Для цього багато людей дотримуються дієти. Повнота — це те, чого ніхто для себе не хоче.
Хоча певною мірою вона необхідна кожному. Ми повніємо тому, що клітини сполучної тканини в нашому організмі накопичують жир. Спочатку маленькі крапельки жиру з'являються усередині клітин. Вони збільшуються, збираються разом у велику краплю, остаточно заповнюють клітину й роздувають її, як пузир. Клітина перетворюється на велику краплю жиру, оточену тонкою покривною тканиною.
Смакові відчуття виникають під дією різних розчинних речовин на смакові рецептори. Але якщо атоми речовини не можуть достатньо вільно рухатися, ми не відчуємо смаку цієї речовини. От чому ми можемо відчути смак тільки розчинних речовин. У тварин, що живуть у воді, смакові рецептори розташовані прямо на поверхні тіла. Наприклад, риба може відчувати смак їжі своїми хвостови плавниками! У тварин, що живуть на земній поверхні, смакові рецептори сконцентровані головним чином у роті, а у людей вони знаходяться тільки на язиці.
